Штанга для ванни і душа г-подібна телескопічна кутова зі шторками, з кераміки і бронзи, як встановити та закріпити гнучку напрямну

Здавалося б простий елемент інтерєру — штанга для ванної, однак і вона має свої конструкційні особливості. При правильному підході до її вибору можна ергономічно оформити ванну, не побоюючись за вільний простір і комфорт.

Ванна кімната відрізняється підвищеним рівнем вологості, і установка штанги з фіранкою охоронить підлогу, стіни і дзеркала від попадання бризок. Різноманітні конфігурації ванн вимагають повторення таких же ліній від карнизів, тому на ринку будівельних матеріалів пропонуються всілякі моделі захисних конструкцій.

Способи кріплення штанг

За типом монтажу карнизи поділяються на два види: стельовий і настінний. Стельові моделі зустрічаються нечасто, так як кріпити штангу на популярних підвісних конструкціях вельми непросто. Також викличе утруднення монтаж виробу на натяжна стеля. Відповідні варіанти стель – бетонні, пластикові і рейкові, а в загальному викликає сумнів доцільність так високо встановлювати карниз, так як для захисту приміщення від водних бризок достатньо закріпити штангу на рівні трохи вище середнього людського зросту.

Штанги з настінним кріпленням найбільш поширені. Переваги: велика різноманітність матеріалів і відтінкам, проста установка, невисока ціна, можливість підібрати модель для ванни нестандартної конфігурації.

Види штанг настінного кріплення

За формою і способом установки можна підрозділити вироби на кілька груп.

  • Пряма штанга, закріплюється за допомогою упорних фланців. Це найпоширеніший і дешевий варіант облаштувати шторку для ванни. Штангу цілком можна виготовити самостійно: досить шматка хромованою труби (довжина дорівнює відстані між стінами, де стоїть ванна). Для цієї мети цілком підійде кухонний ригель, який можна купити в меблевому магазині. Пара фланців монтується на стіни і служить опорою для штанги. Істотний недолік – хромоване покриття від частого переміщення кілець шторки швидко облазить, але ця проблема вирішується простою заміною труби. Прямолінійна штанга відмінно закриє класичну ванну, встановлену біля стіни.
  • Кутова штанга використовується для облаштування кутових ванн. До цього виду виробів належать напівкругла, П-образна і Г-образна стійка для ванної. Складність полягає в підборі труби, що повторює лінію краю ємності. Для ванн з асиметрією потрібно спеціально замовляти штанги, причому нестандартного виконання (вигнута штанга обов’язково повинна копіювати зовнішній вільний контур ємності). Монтувати пристрою можна тільки на стіни рекомендується додатково фіксувати до стелі (в одному або в двох місцях). Кріплення карниза до різних площинах проводиться для забезпечення жорсткістю конструкції і надійністю. Цей спосіб використовується для оформлення овальних/круглих ванн, встановлених в центрі кімнати.
  • Гнучку штангу можна вважати універсальною, так як вона підходить до облаштування будь-ванни. Для виготовлення трубки використовується спеціальний алюмінієвий профіль, який легко приймає різну форму, навіть асиметричну. Причому будь-яких спеціальних інструментів для формування вигинів не потрібно.
  • Телескопічна штанга для ванної влаштована за принципом «труба в трубі» і буває довжиною від 1,3 м до 2 м. Для установки виробу використовується метод розпірки – штанга необхідної довжини за допомогою різьбового фланця жорстко фіксується між стін.
  • Телескопічна штанга-експандер має конструкцію, в якій трубки з’єднуються міцною пружиною. При монтажі штанга розтягується на довжину, трохи більшу, ніж відстань між стінами (приблизно на 1-1,5 см). Перед кріпленням штанги пружина стискається, а після установки труби на потрібне місце – відпускається. Конструкція міцно фіксується на необхідному рівні. Подібну модель можна назвати самою поширеною завдяки простоті установки, різноманіття відтінків і розмірів. Істотний плюс конструкції – не потрібно свердлити стіни.

Матеріали штанги

З-за особливих умов експлуатації (підвищена вологість, часте ковзання кілець фіранки) не всякий матеріал годиться на виготовлення кріплення для душової.

Пластикові вироби відрізняються стійкістю до вологості, малою вагою, простотою монтажу, різноманітними розмірами (випускаються штанги з параметрами 75-120/ 125-220/ 140-250 см) і забарвленнями, доступною ціною. За такою штанзі тихо ковзають кільця фіранки. Недоліки: малий термін служби, ймовірність деформації через якийсь час (особливо якщо шторка важкувата). Білі штанги з часом набувають жовтого відтінку. Більш якісний матеріал – металопластик, що володіє потрібною жорсткістю, щоб не провиснути. Мінус: ціна значно вище пластикових аналогів.

Нержавійка служить дуже довго. Металеві штанги можуть мати поліровану або матову поверхню. Переваги – стійкість до корозії, легкість пересування шторки. Жорсткість конструкції виключає можливість провисання фіранки. Хворим місцем такий штанги можна вважати високу вартість. Також при переміщенні металевий кілець лунає неприємний шум, який не всім подобається.

Алюмінієві штанги відрізняються легкістю, міцністю, стійкістю до підвищеної вологості. Мінус матеріалу – здатність погнутися від серйозних навантажень.

Штанги з бронзи не можна назвати поширеними. Як правило, такі моделі гармонійно виглядають в інтер’єрах ванних кімнат стилів бароко, модерн. Подібні вишукані елементи повинні доповнюватися відповідними шторками/занавісками.

Як встановити штангу з допомогою фланців?

Для подібного монтажу використовується металева штанга для шторки у ванну. Перевагами кріплення вважаються надійність, можливість витримувати значні навантаження. Недоліки: потрібно проводити підготовчі роботи, свердлити стіни.

Для робіт знадобляться штанга, фланці, відбивачі, саморізи, дюбелі, олівець, рулетка, викрутка, дриль/перфоратор, будівельний рівень.

  • На стінах олівцем зазначаються місця, де будуть встановлені фланці. Причому відстань від штанги до краю ванни дорівнює довжині фіранки, зменшеною на 15-25 див. Запас висоти потрібно, щоб шторка опускалася в ванну і бризки води не попадали на підлогу.
  • Фланці прикладають до позначок і позначаються точки свердління.
  • У просвердлені отвори вставляють дюбелі. Фланець фіксується на стіні за допомогою саморізів і в нього поміщається штанга для штори у ванну з надітими відбивачами.
  • Другий фланець встановлюється на стіні вже разом зі штангою. Вся конструкція фіксується затискним гвинтом.
  • Відбивачі розсовуються до кінців штанги і притискаються до стін.
  • До проведення монтажних робіт слід уточнити, з якого матеріалу зроблені стіни. При кріпленні штанги до несучих стін використовують перфоратор. Якщо поверхня декорована керамогранітом, то бажано застосувати алмазне свердло.

    Монтаж штанги з телескопічним механізмом

    Модель включає дві трубки різних діаметрів і виштовхуючу пружину. Кінці оснащені протиковзкими ущільнювачами. Переваги конструкції: не проводяться спеціальні підготовчі роботи, легко регулюється довжина штанги і просто підібрати відтінок штанги з урахуванням колірної гами кімнати. Серйозний недолік – при вагомою навантаженні або сильному ривку штанга може впасти.

    Точно встановити конструкцію допоможе будівельний рівень і олівець.

  • На стіні відзначаються місця установки штанги. При цьому треба пам’ятати про запас довжини шторки, яка повинна опускатися в ванну.
  • Штанга розсувається на довжину, що становить відстань між стінами, плюс 0,5-1 див.
  • Якщо в комплекті йдуть нероз’ємні кільця, то їх надягають на трубу перед тим як повісити шторку.
  • Штангу фіксують на потрібному рівні, а горизонтальність положення регулюється будівельним рівнем.
  • Подібний варіант установки оптимальний для ванних кімнат, в яких стіни обкладені кахлем, керамогранітом або пофарбовані.

    Штанга для душу ванної і фіранка мають не тільки захисне значення, але і є елементом дизайну, тому для створення вишуканого інтер’єру обов’язково приймається в розрахунок стиль дизайну приміщення. При можливі складнощі з монтажем бажано звернутися до професіоналів, які врахують нюанси приміщення і побажання власників.